FORUM.ZP.UA - ЗАПОРОЖСКИЙ ФОРУМ


Главная Мой кабинет Регистрация   Календарь     Поиск   FAQ Лидеры форума Правила

Стихи которые нравятся


  
Вернуться   Форум Запорожья. Запорожский форум. > Культура > Литература


Всего около 40 секунд займет РЕГИСТРАЦИЯ. Откройте все возможности!
Ответ
 
Опции темы Опции просмотра

Стихи которые нравятся
Старый 27.04.2012, 18:05   #1
Старожил
Очки: 37,565, Уровень: 27 Очки: 37,565, Уровень: 27 Очки: 37,565, Уровень: 27
Активность: 0% Активность: 0% Активность: 0%
 
Аватар для Барбатос
 
Барбатос вне форума
Сообщений: 3,247
Откуда:
Отзывы: 27
Доп. информация
По умолчанию Стихи которые нравятся

Выкладывайте понравившиеся литературные шедевры.
  Ответить с цитированием

Старый 28.05.2015, 14:55   #2
Новичок
Очки: 36, Уровень: 1 Очки: 36, Уровень: 1 Очки: 36, Уровень: 1
Активность: 0% Активность: 0% Активность: 0%
 
Аватар для rendi
 
rendi вне форума
Сообщений: 18
Откуда:
Отзывы:
Доп. информация
По умолчанию

***
Ділячи страх, як-то ділять хліб:
на скиби, на крихти, на стин,
ми посуваємось далі на схід
до єршалаїмських стін.
Щоб обманути спеку і слід
не залишати в піску,
ми виростаєм по литки з-під
морської хвилі, яку
бачим увіч і не бачимо в снах –
тут вже не сняться сни –
літо у цих чужинецьких краях,
літо і восени.
Глянеш – назад дороги нема,
навіть нема знаку.
Чуєш, сурмить єрихонська сурма
і закривавлює круг.
Ділячи страх, як-то ділять хліб:
навпіл, на чверті (Спас),
ми посуваємось далі на Схід,
а Схід відсуває нас.

Ірина Старовойт, «Гронінгенський рукопис»
  Ответить с цитированием

Старый 24.06.2015, 14:50   #3
Новичок
Очки: 36, Уровень: 1 Очки: 36, Уровень: 1 Очки: 36, Уровень: 1
Активность: 0% Активность: 0% Активность: 0%
 
Аватар для rendi
 
rendi вне форума
Сообщений: 18
Откуда:
Отзывы:
Доп. информация
По умолчанию

***
Запроваджу тебе до каплички, де тіло моє
Набирається втоми і гідності жити у світі.
Біло роси лежать, біло пахнуть у присмерку квіти,
І найстаршій бджолі раптом меду чомусь не стає.
Я кохаю тебе. Отже, хто мені більший, ніж ти?
Теракота долівки зрівноважена блиском лампадки.
Б’ється нетля над світлом, і я починаю спочатку
Світлий спокій твій пити і вічність твою берегти.

Маріанна Кіяновська, із поетичної збірки «373»
  Ответить с цитированием

Старый 29.07.2015, 09:44   #4
Новичок
Очки: 36, Уровень: 1 Очки: 36, Уровень: 1 Очки: 36, Уровень: 1
Активность: 0% Активность: 0% Активность: 0%
 
Аватар для rendi
 
rendi вне форума
Сообщений: 18
Откуда:
Отзывы:
Доп. информация
По умолчанию

***
Сонячно-хмарного надвечір’я вийти на балкон,
з сиґаретою в пальцях,
босими ступнями по холодному бетону,
перехилитися через поруччя,
погляд додолу —
море зеленої трави колихається від південного вітру,
погляд вгору —
груші зблискують на сонці після дощового дня.
Щось це нагадало сьогодні,
викликало якийсь спогад,
давно минулі дні, коли було все —
дерева, річки, ягоди, розмови,
коли не треба було нічого, а було все.
Ось і підійшли літні канікули до кінця, друзі,
ось і я з вами сьогодні гріюся біля вогнища,
як у давно минулі дні нашого шалу.
Ландшафти перед очима розгортаються, як морські хвилі,
мерехтить вечір,
сюркіт цвіркунів доноситься із саду,
місто спокійне, лагідне,
місто сьогодні приймає паломника, що повернувся додому.
Він тепер знає, де стоїть те дерево,
до якого райським птахом душа його прилітає.

Мірек Боднар
, із поетичної збірки «Пожертва на світло»
  Ответить с цитированием

Старый 18.08.2015, 13:36   #5
Новичок
Очки: 36, Уровень: 1 Очки: 36, Уровень: 1 Очки: 36, Уровень: 1
Активность: 0% Активность: 0% Активность: 0%
 
Аватар для rendi
 
rendi вне форума
Сообщений: 18
Откуда:
Отзывы:
Доп. информация
По умолчанию

***
Голос скорботи
діти осені пахнуть стеблами кукурудзи, димом паленого бадилля і каштанами.
засмаглі й худі, втомлені, щойно з дороги,
в запилюжених черевиках, з крихтами тютюну і хліба в кишенях,
з горіхами в кулаках,
стоять в призахідному сонці, що золотить дерева,
і дивляться кудись за горизонт.
поглянь на їхні спокійні обличчя, розважливі рухи,
поглянь, скільки світла в їхніх очах,
відчуй, якою тишею сповнені їхні легені.
кожен з них чує свій голос скорботи,
елегійний, мінорний,
який змушує їх зупинитися врешті-решт і передихнути.
вони пам’ятають запахи всіх квартир, де їм доводилось жити,
вони знають, що найперше, із чим потрібно вживатися, це запахи,
вони вміють розрізняти найтонші коливання повітря,
простору, потоки вітру.
тепер і я з ними стоятиму, освітлений стробоскопом літа,
опромінений радіацією осені,
вдихатиму запаморочливо-терпкі випари ефіру,
палитиму сухе листя,
намагатимусь відтягнути смерть,
пробуватиму чимскоріш її наблизити.

Мірек Боднар
, із поетичної збірки «Пожертва на світло»
http://starylev.com.ua/files/blog/blog5_3.jpg
  Ответить с цитированием

Старый 17.09.2015, 10:02   #6
Новичок
Очки: 36, Уровень: 1 Очки: 36, Уровень: 1 Очки: 36, Уровень: 1
Активность: 0% Активность: 0% Активность: 0%
 
Аватар для rendi
 
rendi вне форума
Сообщений: 18
Откуда:
Отзывы:
Доп. информация
По умолчанию

***
Це мало бути ясно ще першого разу —
того запаморочливого дня, і того вечора, і тієї
грозової ночі, коли я роздягав її просто так, знаючи,
що ми все одно не кохатимемось. Але тоді я був
засліплений іншим світлом, перебував деінде, боявся,
не хотів, не знав, брав участь в тій останній війні,
зрештою. На другій зустрічі вже все було зрозуміло —
вона вбиває чоловіків своїми гострими очима,
настромлює на них всіх цих сорокарічних хлопчиків,
як метеликів на шпильку. Ні скельця окулярів,
за якими вона ховає свій смертельний погляд, ані її
лагідний безневинний усміх тепер не врятують мене.
Я знімаю з неї окуляри і пронизливо вглядаюся
в глибину її очей, мов споглядаю два озера з вершини
гори. І все вже ясно, ще мить, і я піду на дно,
ще мить, і я дивитимусь на світ з-під водної гладіні.

Мірек Боднар, «Пожертва на світло»


Добавлено через 49 секунд
***
бігти крізь темряву
вперто і завчено

бігти завзято до світла в кінці
довгого чорного злого тунелю
свічку тримати у правій руці
і обпікатися нею
воском не вогником
тілом свічі
тої що плавно в’їдається в пальці
в шкіру і навіть в найтонші оці
риски-малюночки
чуєш, блукальцю
в те що залишилось з дотиків снів
довгих і темних як лід перед сходом
з листя доріг і з інакших світів
з тих хто біг перший
біг як завгодно
колом зигзагами по непрямій
лінії долі до свого тунелю
де завжди повно схололих слідів

бігти бо страшно

хоч легше без неї
не обпікаючись: впав і лежи
мовчки допоки змикаються стіни
й Сторожі Вічної Тиші з іржі
ліплять подобу твою незбагненну
чисту від болю без дряпок в душі
скріпок і цвяхів
бо чим зафіксуєш
пустку, розсипаність?

чуєш, біжи

бігти щоб вижити
чуєш?

Катерина Міхаліцина, із поетичної збірки «Тінь у дзеркалі»
  Ответить с цитированием

Старый 28.09.2015, 09:11   #7
Супер-модератор
Очки: 6,194, Уровень: 11 Очки: 6,194, Уровень: 11 Очки: 6,194, Уровень: 11
Активность: 3% Активность: 3% Активность: 3%
 
Аватар для majus
 
majus вне форума
Сообщений: 2,715
Откуда:
Отзывы: -43
Доп. информация
По умолчанию

Время лечит,
боль вшивая в сердце
и на месте рваных ран появятся рубцы
только в памяти всегда останется то место
где храним мы боли той ларцы

время лечит,
вечный наш целитель
как говорят в народе - все пройдет
но, скажет вам любой философ и мыслитель
все раны заживут, но память не уйдет...
__________________

Для просмотра ссылок или изображений в подписях, у Вас должно быть не менее 10 сообщение(ий). Сейчас у Вас 0 сообщение(ий).
  Ответить с цитированием

Старый 22.10.2015, 09:48   #8
Новичок
Очки: 36, Уровень: 1 Очки: 36, Уровень: 1 Очки: 36, Уровень: 1
Активность: 0% Активность: 0% Активность: 0%
 
Аватар для rendi
 
rendi вне форума
Сообщений: 18
Откуда:
Отзывы:
Доп. информация
По умолчанию

***
посаджу тебе на руки
посаджу тебе на алкоголь
слухай у моєму серці перезвуки
це один удар а це пароль
і душі моєї перегілля
балки і яри в печінці
обростають руки євшан-зіллям
очі наче дві криниці
з острахом дивлюсь у твоє тіло
по складах поскладано твоє ім’я
ми зміліли
перекоти-поле віяло
власне «ми» і власне «я»
але це лише мала дистанція
між твоїм гуцульським і моїм подільським
не виходь на своїй станції
бо у мене є ще пиво кажуть «львівське»
завтра пересядемо на човен
і гайда в плавбу по Дністру
місяць білий місяць повен
роздягає дерево в бору
і припливши аж до моря
чує музику холодну й голосну
але ми не знаєм скільки горя
нам переказом поштовим надішле весна

Григорій Семенчук, із поетичної збірки «MORE віршів і пісень»


Добавлено через 39 секунд
***
шизофрен
і той у мені що говорить до тебе мовчки
і той у мені що говорить до тебе віршами
і той я живий що будую для тебе човен
усі ми – чужі і нічого нема між нами
і той я що стік би по тобі воском
і той що місив би тебе як тісто
нас тисячі тут у одному мозку
і нам ще просторо і нам не тісно
а так я люблю тебе стояко
бо ти у мені така столика
такі ми ніякі такі всілякі
такі ми розумні
такі ми дикі
такі-то там-то
такі-то тут ми
такі-то з кимось
такі-то разом
ми бгахаватгіта
і камасутра
останній аркуш
найперша фраза

Юрко Іздрик, із поетичної збірки «Календар любові»
  Ответить с цитированием

Старый 16.11.2015, 04:08   #9
Заблокирован
Очки: 1,243, Уровень: 5 Очки: 1,243, Уровень: 5 Очки: 1,243, Уровень: 5
Активность: 5% Активность: 5% Активность: 5%
 
Аватар для симит
 
симит вне форума
Сообщений: 459
Откуда:
Отзывы: 1
Доп. информация
По умолчанию

Переведи меня через Майдан
Через родное торжище людское
Туда где пчелы в гречневом покое
Переведи меня через Майдан

Переведи меня через Майдан
Он битвами слезами смехом дышит
Порой меня и сам себя не слышит
Переведи меня через Майдан

Переведи меня через Майдан
Где мной все песни сыграны и спеты
Я в тишь войду и стихну был и нету
Переведи меня через Майдан

Переведи меня через Майдан
Где плачет женщина я был когда-то с нею
Теперь пройду и даже не узнаю
Переведи меня через Майдан

Переведи меня через Майдан
С моей любовью болью от потравы
Здесь дни моей ничтожности и славы
Переведи меня через Майдан

Переведи меня через Майдан
Где тучи пьяные на пьяный тополь тянет
Мой сын поет сегодня на Майдане
Переведи меня через Майдан

Переведи Майдана океан
Качнулся взял и вел его в тумане
Когда упал он мертвым на Майдане
А поля не было, где кончился Майдан

ПЕСНЯ СТАРОГО ЛИРНИКА
В.КОРОТИЧ
  Ответить с цитированием

Старый 21.11.2015, 06:48   #10
Заблокирован
Очки: 1,243, Уровень: 5 Очки: 1,243, Уровень: 5 Очки: 1,243, Уровень: 5
Активность: 5% Активность: 5% Активность: 5%
 
Аватар для симит
 
симит вне форума
Сообщений: 459
Откуда:
Отзывы: 1
Доп. информация
По умолчанию

Я не знаю, зачем и кому это нужно,
Кто послал их на смерть недрожавшей рукой,
Только так беспощадно, так зло и ненужно
Опустили их в вечный покой.

Осторожные зрители молча кутались в шубы,
И какая-то женщина с искаженным лицом
Целовала покойника в посиневшие губы
И швырнула в священника обручальным кольцом.

Но никто не подумал просто встать на колени
И сказать этим мальчикам, что в бездарной стране
Даже светлые подвиги - это только ступени
В бесконечные пропасти к недоступной весне!

Я не знаю, зачем и кому это нужно,
Кто послал их на смерть недрожавшей рукой,
Только так беспощадно, так зло и ненужно
Опустили их в вечный покой.

А. ВЕРТИНСКИЙ.
  Ответить с цитированием

Старый 21.12.2015, 05:28   #11
Заблокирован
Очки: 1,243, Уровень: 5 Очки: 1,243, Уровень: 5 Очки: 1,243, Уровень: 5
Активность: 5% Активность: 5% Активность: 5%
 
Аватар для симит
 
симит вне форума
Сообщений: 459
Откуда:
Отзывы: 1
Доп. информация
По умолчанию

Пахнет дымом от павших знамен,
Мало проку от битвы жестокой.
Сдан последний вчера бастион,
И вступают враги в Севастополь.
И израненный молвит солдат,
Спотыкаясь на каменном спуске:
- Этот город вернется назад -
Севастополь останется русским!
- Этот город вернется назад -
Севастополь останется русским!

Над кормою приспущенный флаг,
В небе мессеров хищная стая.
Вдаль уходит последний моряк,
Корабельную бухту оставив,
И твердит он, смотря на закат,
И на берег покинутый, узкий:
- Этот город вернется назад -
Севастополь останется русским!
- Этот город вернется назад -
Севастополь останется русским!

Что сулит наступающий год?
Снова небо туманное мглисто.
Я ступаю в последний вельбот,
Покидающий Графскую пристань,
И шепчу я, прищурив глаза,
Не скрывая непрошеной грусти:
- Этот город вернется назад -
Севастополь останется русским!
- Этот город вернется назад -
Севастополь останется русским!
А. Городницкий
  Ответить с цитированием

Старый 24.12.2015, 07:01   #12
Заблокирован
Очки: 1,243, Уровень: 5 Очки: 1,243, Уровень: 5 Очки: 1,243, Уровень: 5
Активность: 5% Активность: 5% Активность: 5%
 
Аватар для симит
 
симит вне форума
Сообщений: 459
Откуда:
Отзывы: 1
Доп. информация
По умолчанию






Евтушенко Евгений


"Дай бог!"

Инфо
читателей: 152


Дай бог слепцам глаза вернутьи спины выпрямить горбатым.Дай бог быть богом хоть чуть-чуть,но быть нельзя чуть-чуть распятым.Дай бог не вляпаться во властьи не геройствовать подложно,и быть богатым — но не красть,конечно, если так возможно.Дай бог быть тертым калачом,не сожранным ничьею шайкой,ни жертвой быть, ни палачом,ни барином, ни попрошайкой.Дай бог поменьше рваных ран,когда идет большая драка.Дай бог побольше разных стран,не потеряв своей, однако.Дай бог, чтобы твоя странатебя не пнула сапожищем.Дай бог, чтобы твоя женатебя любила даже нищим.Дай бог лжецам замкнуть уста,глас божий слыша в детском крике.Дай бог живым узреть Христа,пусть не в мужском, так в женском лике.Не крест — бескрестье мы несем,а как сгибаемся убого.Чтоб не извериться во всем,Дай бог ну хоть немного Бога!Дай бог всего, всего, всегои сразу всем — чтоб не обидно...Дай бог всего, но лишь того,за что потом не станет стыдно.1990
  Ответить с цитированием

Старый 08.07.2016, 09:36   #13
Новичок
Очки: 36, Уровень: 1 Очки: 36, Уровень: 1 Очки: 36, Уровень: 1
Активность: 0% Активность: 0% Активность: 0%
 
Аватар для rendi
 
rendi вне форума
Сообщений: 18
Откуда:
Отзывы:
Доп. информация
По умолчанию

***
стріла кульбаби світло на щоці
і павутинки ніжності на віях
в долоні день як зламана лелія
прив’яло пахне і в усі кінці
летять гінці на кониках зелених
усім звістують що на зламі дня
любов ступає світом навмання
їй трави простеляють гобелени
дерева зводять золоті церкви
і дзвонять в дзвони кетяги бузкові
про світ який народжений з любові
й облитий світлом з ніг до голови

Мар`яна Савка, із поетичної збірки «Пора плодів і квітів»
  Ответить с цитированием

Старый 09.07.2016, 11:55   #14
Новичок
Очки: 10, Уровень: 1 Очки: 10, Уровень: 1 Очки: 10, Уровень: 1
Активность: 4% Активность: 4% Активность: 4%
 
Аватар для Viktoria
 
Viktoria вне форума
Сообщений: 5
Откуда:
Отзывы:
Доп. информация
По умолчанию

дуже гарно
  Ответить с цитированием

Старый 21.07.2017, 21:10   #15
Житель
Очки: 40, Уровень: 1 Очки: 40, Уровень: 1 Очки: 40, Уровень: 1
Активность: 25% Активность: 25% Активность: 25%
 
Аватар для Ljusinda
 
Ljusinda вне форума
Сообщений: 16
Откуда:
Отзывы:
Доп. информация
По умолчанию

ВЕЧЕРОМ
Звенела музыка в саду
Таким невыразимым горем.
Свежо и остро пахли морем
На блюде устрицы во льду.

Он мне сказал: "Я верный друг!"
И моего коснулся платья.
Так не похожи на объятья
Прикосновенья этих рук.

Так гладят кошек или птиц,
Так на наездниц смотрят стройных...
Лишь смех в глазах его спокойных
Под легким золотом ресниц.

А скорбных скрипок голоса
Поют за стелющимся дымом:
"Благослови же небеса -
Ты в первый раз одна с любимым".

А. Ахматова
  Ответить с цитированием
Пользователь сказал cпасибо:
Екатерина1856 (22.07.2017)
Ответ

Метки
нравятся, стихи

Опции темы
Опции просмотра

Ваши права в разделе
Вы не можете создавать новые темы
Вы не можете отвечать в темах
Вы не можете прикреплять вложения
Вы не можете редактировать свои сообщения

BB коды Вкл.
Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.
Trackbacks are Выкл.
Pingbacks are Выкл.
Refbacks are Выкл.




Текущее время: 00:03. Часовой пояс GMT +2.


Стиль от: eXtremepixels
Сделано на vBulletin® Версия 3.8.4
Copyright ©2000 - 2017, Jelsoft Enterprises Ltd. Перевод: zCarot